- димохід
- Канал у стіні або поруч з нею для виведення диму з топки.
Тимофієнко В. І. Архітектура і монументальне мистецтво: Терміни та поняття / Академія мистецтв України; Інститут проблем сучасного мистецтва. — Київ. 2002.
димохід
Смотреть что такое "димохід" в других словарях:
димохід — іменник чоловічого роду … Орфографічний словник української мови
димохідний — прикметник … Орфографічний словник української мови
димохідний — а, е. Прикм. до димохід … Український тлумачний словник
димохід — хо/ду, ч. Димар, а також канал з вогнетривкого матеріалу для виходу диму з печі в димар … Український тлумачний словник
верх — у, ч. 1) Верхня, найвища частина чого небудь; вершина. || Поверхня землі, якої небудь рідини і т. ін. 2) кого, перен. Перевага в чому небудь. Брати верх. 3) Купол, баня. || Покрівля на хаті, будинку і т. ін.; дах. 4) Димохід на хаті, будинку і т … Український тлумачний словник
в'юшка — и, ж. Засувка, якою перекривають димохід, щоб піч не вихолоджувалася … Український тлумачний словник
димопровід — во/ду, ч. Труба для проходу диму; димохід … Український тлумачний словник
заткало — за/ткално, а, с., розм. Затичка з ганчірок, якою закривають димохід (у печі), використовуючи замість каглянки … Український тлумачний словник
комин — а, ч. 1) Передня (нижня) частина димоходу варистої печі. 2) Канал з вогнетривкого матеріалу для виходу диму з печі, груби в повітря; димохід. 3) Горішня частина димоходу над дахом якої небудь будівлі; димар … Український тлумачний словник
троба — (лит.) Житловий будинок в Західній Литві. Прямокутний в плані, складався з 8–12 приміщень, мав кухню димохід, розташовану між чистими і господарськими сінями (порівн. пиркя, стуба) … Архітектура і монументальне мистецтво
